Наталка Фурса. РЕФЛЕКСІЇ НА ВЕСНУ-24

1

«Кума помирає в Чехії»…
«Сестричка летить в Італію»…
«Онука з донькою – в Кракові»…
«Племінник пішов в “Азов”»…
Розхристаною й нечемною,
ужаленою й безжальною,
зневаживши датами й картами,
весна шаленіє знов.

2

Збивається з курсу пташечка
між вирієм і невирієм,
стискається в крапку квіточка –
бо саду не впізнає…
І де те гніздо найкраще,
що завтра не стане вирвою?
І як довіряти вітрові,
що в душу навідмаш б’є?

3

Питай про все – не питаючи,
печаль не перекладаючи,
ні дахом не жий, ні прахом,
й обіймами не жалій.
Вітай, ні з чим не вітаючи.
Скорочуй близькість – до далечі,
а дух, що просякнув страхом,
топи у воді рудій.

4

О люба, о ніжна панно,
квітчаста у Бога тайстра,
та серце ще не відтало
і лють не тече в любов…
«Кума помира в Іспанії…»
«Сестричка летить у Австрію…»
«Донька з дитинчам – в Австралії…»
«Племінник пішов в “Азов”»…

7 лютого – 27 березня 2024