ІНТЕЛІГЕНТСЬКИЙ ГОПАК
Скачи, враже, як пан каже
(Народне прислів’я)
І задком, і передком
Перед паном Хведірком
(Тарас Шевченко)
Скаче жаба в окулярах,
Скаче біля пана,
Пізно буде незабаром,
Зараз іще рано.
„Ой, паночку, милостивий”, –
Кумкає потвора, –
„Можу справа, можу зліва,
Можу на підборах”.
„Як для пана пісня ллється
Із самого шлунку,
Панська ласка – то фортеця,
Місце порятунку!”
„Пан поважний, в біса гарний,
Наш отець навіки,
Його думка планетарна –
Це цілющі ліки!”
Пан пикатий мружить очі,
До вподоби співи,
Пан на трон з маєтку хоче,
Хоч дурний і сивий.
Та у іншому маєтку
Є поважна пані,
Сіла зранку на козетку,
Попірнавши в ванні.
Навкруги її таргани
Шурхотять до неба:
„Пані краща того пана,
Пані – те, що треба!”
„Ми стрибаємо з підлоги
До самої стелі.
Пані прагне допомоги,
Прагне казус беллі!”
„Ми завжди напоготові,
Нас чекає битва,
Ми вусаті та здорові”, –
Так звучить молитва.
Гопака коханій владі
Жаби і комахи
Танцювати завжди раді
За наїдки й лахи.
Тільки трон стоїть порожній,
Не вдалася справа,
Розлютився пан побожний,
Погляд, як заграва.
Пані теж собі лютує
Посеред маєтку,
Знай, на хмиз рубає тую,
Стільчик і козетку.
„Ах, ти доле наша чорна,
Та наш шлях невдалий,
Панські чоботи, як жорна,
Чавлять нас помалу!”
Таргани лежать побиті,
Поруч з ними жабки,
Не чекали тої миті,
Простягнули лапки.
Ой, минає панська ласка,
Як запас на кухні,
Панські чоботи, мов праска,
Панський гнів не вщухне!
20 грудня 2009 року