Автор: Марна спроба позбавитися Брокенського привиду
(науковий вірш)
Наскучили праця, жінки та розмови,
Мішечок зібравши, подався на лови.
Мерщій серед щирих замислених гір
Пройти на мисливця жорстокий відбір.
На пасмо гірське поспішаю невпинно,
А вранішнє Сонце пече мені спину.
Навпроти – не обрій, туману стіна,
До неї незграбно припав Сатана!
Чорніший від літньої чорної ночі,
Я зойкнув – у відповідь, клятий, регоче,
Рушницю схопив, щоб себе захистить,
А він – за гармату, від люті тремтить.
Рядиться під святість, тож сяє навколо
Нап’яте на роги барвисте півколо.
Червоне із зовні – пекельний вогонь.
Від ляку притиснув долоні до скронь.
Аж бач, піднімає кінцівки він дужі,
Почав я кидати камінням з калюжі.
Та дідька зненацька не візьмеш в полон:
Жбурляє він скелі, хоч це “моветон”.
Так билися з бісом аж поки розтанув
Туман, і нечистий разом із туманом.
І глорія дивна пішла в небуття,
Стою я брудний серед купи сміття.
Нема супротивника; може й не було?
Тож кого трощив я із впертістю мула,
Знесилившись вщент в нищівній боротьбі,
Як завжди, нашкодивши тільки собі?
6 березня 2004 року.
Література
1. Г. ван де Хюлст « Рассеяние света малыми частицами », 1961 (ИЛ, Москва).
2. С. В. Зверева » В мире солнечного света «, 1988 (Гидрометеоиздат, Ленинград).
3. М. П. Лисица, М. Я. Валах » Занимательная оптика. Том 1. Атмосферная и космическая оптика «, 2002, (Логос, Киев).
4. М. Миннарт » Свет и цвет в природе «, 1969, Изд. второе (Наука, Москва).
5. Л. В. Тарасов » Физика в природе «, 1988 (Просвещение, Москва).