Drang nach Osten und Westen

Drang nach Osten und Westen

 

Як тоді було все просто:

Об’явили Drang nach Osten

І пішла на Схід навала,

Сакські вістря папських булл.

„Бий язичників проклятих,

Ще з колиски винуватих!”

І віддали на поталу

Світлий ліс і темний мул.

 

І тепер бажання панське,

Щоб загинуло слов’янське,

В молитовному розбої

Назавжди перемогло.

Готфрід Лейбніц, Мартін Лютер,

Скрізь пісні гортанні чути,

За олтар лягли сувої,

Освятивши вічне зло.

 

Не прийшов із Польщі месник

В поле, де загинув хресник,

А пройшов крізь серце навпіл

Одри пам’ятний рубець.

Але, щоб там не казали,

Вузол ще не розв’язали,

І вже чують, бачать мавпи,

Хоч не кажуть про кінець.

 

Не виймають нині шаблі

Хлопці з Африки засмаглі,

Затаїлося азійське

Чорне лихо по кутках,

І займають поступово

Те, що здатися готове,

Позабуло casus belli,

Розчинилось у віках.

 

Замість зброї – лоно жінки,

Щоб дали їм всім хатинки,

Безкоштовні та великі

Для наступних поколінь.

Ніби буки, мінарети

Ловлять зрадників в лабети,

Тож лунають зойки дикі

І крива лягає тінь.

 

Це – прокляття за минуле,

За ножі і папські булли,

За одвічний Drang nach Osten,

За палаючі міста.

Тож нові здавайте тести,

Відчувайте Drang nach Westen,

Переможе дуже просто

Вже не ваша простота.

 

14 липня 2006 року, Дрезден