Автор: ДОРОГА ДО БІБЛІОТЕКИ
І пісчинки, і глининки,
І маленькі камінці.
Я до міста йду від жінки,
Торба синя у руці.
І порепана бетонка,
І подзьобаний асфальт.
Виграє щоденну гонку
Український лисий скальд.
В обласній бібліотеці
Стос журналів на столі;
В паперовій цій фортеці
Я невидимий на тлі.
Хай минуле входить в очі,
В майбуття торує шлях.
Швидко минуть дні і ночі,
Продзвенить останній цвях.
Стежка, ніби нитка в голку,
Геть, пісчинки й камінці!
Місто вибачить футболку
І задрипані штанці.
14 липня 2009 року, місто Полтава
И Вам спасибо, уважаемая Елена!
Искренне Ваш,
Александр
Удивительно классическое — в лучших традициях — звучание стиха: органичное, музыкальное.
Жаль, не могу оценить лексику адекватно!
Надеюсь услышать мнение Инны Ослон.
Спасибо!
Елена
Шановний пане Олександре!
Щиро дякую за добрі слова. Хай і Вам щастить.
Хто захоче, той прочитає. Згодом будуть вірші й російською мовою.
Олександр Габович
Doбрыдень,пане Олександр.
Здаеться мени — що це Ваши найкращи вирши —
за останний рик.
Жалкую , що небагато читачив з «7 искусств»
це прочитають и зрозумиють, але може я помыляюсь.
Удачи Вам и натхнення,- в майбуття торуйте шлях.
З повагою — ал.б.