КАК НАУЧНЫЙ РАБОТНИК И ПРЕДПРИНИМАТЕЛЬ РЫБУ ЛОВИЛИ

ЯК НАУКОВЕЦЬ І ПІДПРИЄМЕЦЬ РИБУ ЛОВИЛИ

 

Як зібралися рибалки

До ставка малого,

Вудки довгі, мов хапалки,

Відра для улову.

 

А один рибалка сивий,

Бо учений дуже,

Другий же міцний на диво,

Бо Мамоні служить.

 

Запустили вудки разом

В каламуть зелену.

В академіка одразу

Успіх був шалений.

 

Карасі зламали вудку,

Поплавок втопили,

Не до думки, не до смутку –

Тягне через силу.

 

А товариш потерпає

В тузі та нудоті:

Клята риба не хапає,

Кидає в самоті.

 

Наловив учений рибки,

Всунув у садочок.

В бізнесмена вуха дибки:

Теж досягнень хоче.

 

Ну збиратися додому –

Темрява на дворі.

Дивляться в садок потому:

Де ж та риба? – Sorry!

 

Через дірку повтікали

Карасі підступні.

В підприємця й аксакала

Мінуси сукупні.

 

Як спорядження погане,

То не до рибальства.

Риба йти в казан не стане

Навіть для начальства.

 

13 серпня 2011 року, Хмелева Городенківського району Івано-Франківської області