ИНТЕЛЛИГЕНТСКИЙ ГОПАК

ІНТЕЛІГЕНТСЬКИЙ ГОПАК

 

Скачи, враже, як пан каже

(Народне прислів’я)

І задком, і передком

                                                                                  Перед паном Хведірком

(Тарас Шевченко)

 

Скаче жаба в окулярах,

Скаче біля пана,

Пізно буде незабаром,

Зараз іще рано.

 

„Ой, паночку, милостивий”, –

Кумкає потвора, –

„Можу справа, можу зліва,

Можу на підборах”.

 

„Як для пана пісня ллється

Із самого шлунку,

Панська ласка – то фортеця,

Місце порятунку!”

 

„Пан поважний, в біса гарний,

Наш отець навіки,

Його думка планетарна –

Це цілющі ліки!”

 

Пан пикатий мружить очі,

До вподоби співи,

Пан на трон з маєтку хоче,

Хоч дурний і сивий.

 

Та у іншому маєтку

Є поважна пані,

Сіла зранку на козетку,

Попірнавши в ванні.

 

Навкруги її таргани

Шурхотять до неба:

„Пані краща того пана,

Пані – те, що треба!”

 

„Ми стрибаємо з підлоги

До самої стелі.

Пані прагне допомоги,

Прагне казус беллі!”

 

„Ми завжди напоготові,

Нас чекає битва,

Ми вусаті та здорові”, –

Так звучить молитва.

Гопака коханій владі

Жаби і комахи

Танцювати завжди раді

За наїдки й лахи.

 

Тільки трон стоїть порожній,

Не вдалася справа,

Розлютився пан побожний,

Погляд, як заграва.

 

Пані теж собі лютує

Посеред маєтку,

Знай, на хмиз рубає тую,

Стільчик і козетку.

 

„Ах, ти доле наша чорна,

Та наш шлях невдалий,

Панські чоботи, як жорна,

Чавлять нас помалу!”

 

Таргани лежать побиті,

Поруч з ними жабки,

Не чекали тої миті,

Простягнули лапки.

 

Ой, минає панська ласка,

Як запас на кухні,

Панські чоботи, мов праска,

Панський гнів не вщухне!

 

20 грудня 2009 року